Українська громада Вірменії почала формуватись в 19 ст.

Ще в 1858 році на сучасну територію Республіки  було переселено з території України близько 150 осіб, де було засновано село Миколаївка (зараз – Армакіц, Степанаванський район).

У 2011 році у Вірменії проживало 1176 українців (відповідно до перепису населення 2001 року - 1633 етнічних українців). Для Вірменії характерне дисперсне проживання етнічних українців, що пов’язано з їх малою чисельністю. Однак можна виділити такі міста як Єреван, де проживає більшість етнічних українців, а також Ванадзор, Гюмрі, Раздан, Іджеван та Севан.

Більшість українців, які на даний час проживають  у Вірменії, прибули на її територію в післявоєнний період (1945-1990 рр.), зокрема: спеціалісти з вищою, середньою чи спеціальною освітою - для роботи на промислових підприємствах, медичних та навчальних закладах (переважно жінки).

За період незалежної України у Вірменію емігрувала не значна кількість громадян України, здебільшого жінки, які свого часу одружились з вірменами.

Саме ця категорія зазначених громадян складає нині українську громаду Вірменії (близько 70% діаспорян).

У 1995 році з метою проведення роботи, спрямованої на задоволення потреб вірменського українства, збереження та пропаганду української культури, традицій, звичаїв було створено безпартійну неприбуткову громадську організацію - Федерацію українців Вірменії «Україна», яка є членом Світового конгресу українців та Української світової координаційної ради. Перші кроки організації були спрямовані на розбудову осередків в основних містах проживання української громади. У 2003 році Федерація була офіційно зареєстрована Міністерством юстиції Республіки Вірменія. Головою організації на теперішній час є Арутюнян (Трегуб) Анна Ервандівна.

Керівництвом Федерації створені регіональні відділення в містах Ванадзор, Гюмрі, Раздан, Іджеван та Севан. Осідок розташовано в Єревані. 

Українсько-вірменська договірна база у сфері взаємовідносин з національними меншинами відповідає потребам сьогодення. Вірменія є підписантом низки міжнародних договорів та угод про захист прав національних меншин, а також інших документів щодо захисту прав людини:

- Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Вірменії про взаємне визнання і еквівалентність документів про освіту і вчені звання від 01.03.2001;

- Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом РВ про співробітництво у галузі туризму від 19.07.1999;

- Угода про співробітництво між Київським Національним Університетом імені Тараса Шевченка та Єреванським Державним Університетом від 22.07.1997;

- Договір про партнерство, співробітництво та науковий обмін між Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут» та Державним інженерним університетом Вірменії від 26.01.2004;

- Угода між Урядом України та Урядом Республіки Вірменія про трудову діяльність та соціальний захист громадян України та Республіки Вірменія, які працюють за межами своїх держав від 26.04.1996;

- Угода між Урядом України і Урядом Республіки Вірменія про культурне співробітництво від 05.08.1996.

Статтею 14.1. Конституції Вірменії забороняється дискримінація в залежності від статі, раси, кольору шкіри, етнічного або соціального походження, генетичних ознак, мови, релігії, світогляду, політичних чи інших поглядів, приналежності до національної меншини, майнового стану, народження, інвалідності, віку або інших обставин особистого чи соціального характеру, а статтею 37 цієї Конституції - громадяни, які належать до національних меншин, мають право на збереження традицій, розвиток мови і культури.

 Українці користуються рівними правами на території країни проживання. Вірменська держава у міру своїх можливостей піклується про забезпечення прав і потреб національних меншин, зокрема, шляхом бюджетного фінансування. Так, наприклад, у 2005 році державою було виділено у користування відповідне приміщення – Культурний центр національних меншин.

 Питаннями діаспори в Республіці Вірменія опікується Відділ з питань національних меншин та релігії Апарату Прем’єр-Міністра Республіки Вірменія.

У жовтні 2017 р. у м. Єреван на базі Федерації українців Вірменії була відкрита недільна школа, метою якої є надання членам української громади освітніх послуг з вивчення української мови, літератури, культури, історії та традицій українського народу.

У Вірменії функціонує створений на базі Єреванської філії Тернопільського національного економічного університету Єреванський науково-навчальний інститут. В ЄННІ діють стаціонарна і заочна форми навчання. Щороку інститут виділяє безкоштовні місця для громадян Вірменії – етнічних українців.

Також при Федерації створені та функціонують аматорські колективи:

- ансамбль української пісні «Дніпро» - м. Єреван;

- вокальний ансамбль «Вербиченька» - м. Ванадзор.

Крім того, громадська організація має свій друкований орган – часопис «Дніпро - Славутич», який був заснований у квітні 1997 року і видається за підтримки держави (Вірменії), виходячи раз на місяць українською та вірменською мовами тиражем 500 екземплярів. Головний редактор – Голова Федерації Анна Арутюнян (Трегуб).

Традиційно Федерація відзначає Різдво, Великдень, свято Слов’янської Масниці, Святого Миколая, Шевченківські дні, День Конституцій, День Незалежності України.

Посольство України в Республіці Вірменія в рамках компетенції надає відповідне сприяння в діяльності Федерації, а також аматорським колективам та проводить спільні заходи.

Серед діючих політиків, урядовців, депутатів, діячів культури та мистецтва представників української діаспори не має.

Контактний телефон Голови Федерації А. Е. Арутюнян - (+37493)-69-47-65.