Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Русский
  • հայերեն
Інвестиційна діяльність в Україні
Опубліковано 06 вересня 2018 року о 10:35

За даними Держстату у січні-березні 2018 року в економіку України іноземними інвесторами з 76 країн світу вкладено 1151,0 млн.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу).

Обсяг залучених з початку інвестування прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку України на 01.04.2018 року становив 32751 млн.дол. США*[*].

Інвестиції спрямовуються у вже розвинені сфери економічної діяльності.

Станом на 01.04.2018 найвагоміші обсяги надходжень прямих інвестицій були спрямовані до підприємств промисловості – 33,6 % та установ та організацій, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 15,6%.

До основних країн-інвесторів належать Кіпр – 28,1 %, Нідерланди – 20,6%, Велика Британія – 6,1%, Німеччина – 5,5 %, Австрія – 3,4%, Віргінські Острови (Брит.) - 4,1%, і Швейцарія – 4,7%.

Обсяги освоєння капітальних інвестицій підприємств України у
січні – березні 2018 року
складають 89,0 млрд. грн., що на 37,4 % більше від обсягу капітальних інвестицій за відповідний період 2017 року.

Провідними сферами економічної діяльності, за обсягами освоєння капітальних інвестицій, у 2017 році залишаються: промисловість – 35,9%, будівництво – 11,7%, сільське, лісове та рибне господарство – 12,0 %, інформація та телекомунікації – 8,9%, оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 8,1%, транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – 9,2%, державне управління й оборона; обов`язкове соціальне
страхування
– 2,1%.

Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких у
січні-березні 2018 року освоєно 76,2 відсотка капіталовкладень.

Частка кредитів банків та інших позик у загальних обсягах капіталовкладень становила 8,4 відсотка.

За рахунок державного та місцевих бюджетів освоєно 4,2 відсотка капітальних інвестицій. Частка коштів іноземних інвесторів становила 0,3 відсотка усіх капіталовкладень, частка коштів населення на будівництво житла – 8,2 відсотка. Інші джерела фінансування становлять 2,7 відсотка.

Отже, Україна залишається привабливою для інвестицій, водночас вона не знаходиться осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове господарство і порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій відголос в Україні.

У рейтингу Doing Business 2018 Україна піднялась на +4 пункти і посіла
76 позицію зі 190 країн світу. Найбільший прогрес Україна продемонструвала у таких складових рейтингу: +105 пунктів (за 140-го на 35-те місце) по компоненту "одержання дозволів на будівництво" — завдяки зменшенню пайової участі в Києві з 10 до 2% та зниженню вартості послуг з технагляду; + 41 пункт по "сплаті податків" за зменшення та уніфікацію ставки ЄСВ.

Також, слід відзначити, що у рейтингу агентства Moody's Investors Service Україна покращила свій кредитний рейтинг в міжнародному економічному списку. Він змінився з Caa3 до Caa2, що означає зміна прогнозу зі "стабільного" на "позитивний".

Так, на поліпшення показників вплинуло проведення структурних реформ в Україні, що допомогло країні впоратися з борговим навантаженням і поліпшити позиції на зовнішніх ринках.

Крім того, у рейтингу Глобального індексу конкурентоспроможності (ГІК) 2017/2018 Україна покращила свої позиції на 4 пункти і зайняла 81 місце серед 137 країн світу, які досліджувались (у ГІК 2016/2017 – 85 місце серед 138 країн).

Для подальшого покращення інвестиційного клімату України актуальним на сьогодні є питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

 

Ряд позитивних кроків у цьому напрямі вже здійснено:

1. На сьогодні в Україні створене правове поле для інвестування та розвитку державно-приватного партнерства. Законодавство України визначає гарантії діяльності для інвесторів, економічні та організаційні засади реалізації державно-приватного партнерства в Україні.

2. На території України до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації.

3. Для підвищення захисту іноземних інвестицій Законом України від 16.03.2000
№ 1547 ратифікована Вашингтонська Конвенція 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.

Вирішенню проблемних питань інвесторів покликані сприяти комісії із сприяння  досудовому врегулюванню спорів з інвесторами, які можуть створюватися органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування як тимчасові консультаційно-дорадчі органи з метою сприяння досудовому врегулюванню спорів між інвестором і органом виконавчої влади (місцевого самоврядування), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1024 “Про заходи щодо вдосконалення роботи органів виконавчої влади з інвесторами”.

4. Підписано та ратифіковано Верховною Радою України міжурядові угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій з  більше ніж 70 країнами світу.

5. З метою спрощення порядку залучення іноземних інвестицій та унеможливлення прояв ознак корупції при їх державній реєстрації 31.05.2016 прийнято Закон України № 1390-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій".

6. 23.05.2017 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій». Законом врегульовано базові аспекти оформлення дозволу на застосування праці іноземців та посвідки на тимчасове проживання, що спростить залучення іноземних менеджерів та іноземних кваліфікованих працівників, що необхідно на перших етапах розвитку дочірнього підприємства в Україні. Також, Законом надається право отримувати посвідку на тимчасове проживання в Україні іноземним інвесторам, які мають істотну участь в українських підприємствах, але не працевлаштовані на підприємстві.

7. 26.05.2017 Перший віце-прем’єр-міністр–Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів у Відні (Республіка Австрія) підписав Угоду про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом Міжнародного розвитку ОПЕК. Угода передбачає надання режиму найбільшого сприяння щодо розпорядження інвестиціями та прогнозовано сприятиме збільшенню обсягів іноземних інвестицій в ключові галузі економіки України.

Також, здійснюються кроки, що сприятимуть стабільному розвитку економіки України та активізації інвестиційної діяльності, а саме, здійснюється робота за наступними напрямами:

В напрямі захисту прав інвесторів:

у рамках виконання Плану дій щодо поглиблення співробітництва між Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Урядом України, розробленого з метою реалізації заходів, передбачених Меморандумом про взаєморозуміння між Організацією економічного співробітництва та розвитку і Урядом України щодо поглиблення співробітництва від 07.10.2014, здійснюються заходи щодо приєднання України до Декларації ОЕСР про міжнародне інвестування та багатонаціональні підприємства (далі – Декларація ОЕСР). Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 130-р схвалено проект Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо приєднання до Декларації про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства, відповідних Рекомендацій та процедурних Рішень Ради Організації економічного співробітництва та розвитку.

15 березня 2017 року Першим віце-прем’єр-міністром України – Міністром економічного розвитку і торгівлі України С. Кубівом було підписано Угоду (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо приєднання до Декларації про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства, відповідних Рекомендацій та процедурних Рішень Ради Організації економічного співробітництва та розвитку.

Приєднання України до Декларації ОЕСР про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства та набуття членства в Інвестиційному комітеті ОЕСР надасть такі суттєві переваги для країни, а саме:

  • свідчитиме про запровадження Україною міжнародних стандартів здійснення інвестиційної діяльності;
  • сприятиме залученню прямих іноземних інвестицій шляхом усунення обмежень щодо секторів, в яких іноземне інвестування заборонено та забезпечення національного режиму для транснаціональних корпорації (далі – ТНК)  відповідно до системи розвитку міжнародних стандартів у регулюванні відносин ТНК із країнами, що приймають їхні інвестиції;
  • сприятиме поліпшенню конкурентного середовища та впливу на впровадження та розповсюдження інновацій;
  • сприятиме реалізації принципів та стандартів соціальної відповідальності бізнесу згідно з керівними принципами ОЕСР щодо ведення відповідального бізнесу.

Одним із інструментів, що дозволить залучити в державний сектор економіки додаткові інвестиційні ресурси та сприятиме розвитку партнерських відносин держави та бізнесу, є державно-приватне партнерство (ДПП), яке сьогодні в умовах розвитку економіки нашої країни є актуальною формою співробітництва між державними та приватними партнерами, нагальною вимогою сьогодення.

Впровадження механізму ДПП сприятиме реалізації державної політики, орієнтованої на міжнародні стандарти та чітко спрямованої на підвищення соціальних стандартів життя населення.

Основними перевагами використання механізму ДПП для держави та суспільства, зокрема, є:

  • підвищення якості та своєчасності надання публічних послуг;
  • підвищення ефективності використання бюджетних коштів;
  • залучення додаткових фінансових ресурсів у створення/модернізацію інфраструктурних об’єктів;
  • підвищення зайнятості населення, стимулювання економічного зростання з широким використанням інновацій та сучасних технологій;
  • залучення всіх груп інтересів до реалізації стратегій соціально-економічного розвитку, посилення довіри та порозуміння у суспільстві.

Cтаном на 01 липня 2018 року на засадах ДПП було укладено 192 договори, з яких реалізується 66 (41 договір концесії, 24 договори про спільну діяльність, 1 договір державно-приватного партнерства), 126 договорів не реалізується (4 договори – закінчено термін дії, 9 договорів – розірвано, 113 договорів – не виконується).

Найбільше проектів реалізуються в таких сферах господарської діяльності як збір, очищення та розподілення води і виробництво, транспортування і постачання тепла, відповідно 47% (31 проектів) і 12.1% (8 проектів) від загальної кількості проектів.

Найпоширеніша форма ДПП – концесія (62% договорів від загальної кількості)

Водночас, спостерігається позитивна тенденція на державному та регіональному рівнях застосування механізму ДПП. Так, наказом Міненерговугілля від 03.11.2017 № 684 прийнято рішення про здійснення ДПП щодо проекту "Енергетичний міст "Україна – ЄС". За інформацією Міненерговугілля як органу управління зараз здійснюються заходи щодо утворення комісії з питань проведення конкурсу. З метою прискорення розвитку механізму ДПП в сфері інфраструктури Мінінфраструктури продовжується робота з підготовки до реалізації 3-х пілотних проектів в сфері портової інфраструктури. На регіональному рівні проводяться конкурси з вибору приватного партнера для здійснення ДПП. Також органами місцевого самоврядування готуються проекти за підтримки програми "U-LEAD з Європою" та за сприяння Мінекономрозвитку, зокрема:

проект "Надання послуг з прання білизни для бюджетних установ", м. Житомир;

проект "Розширення кластерної мережі теплозабезпечення об’єктів бюджетної сфери", м. Долина;

проект "Створення Центру малоінвазивної хірургії (малоінвазивні оперативні втручання в хірургії, урології, гінекології та проктології) по вул. Данилишиних,62",

м. Трускавець;

проект "Муніципальний парк ім. Чайковського", м. Тростянець;

проект "Рекультивація Малашівецького сміттєзвалища та будівництво станції дегазації", м. Тернопіль.

 

Так, з метою реалізації економічних реформ в Україні Мінекономрозвитку проводилась робота щодо удосконалення законодавства у сфері ДПП, зокрема:

1.    Усунено недоліки чинного законодавства, шляхом прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні", яким, зокрема, внесено комплексні зміни до Закону України "Про державно-приватне партнерство".

2.    Удосконалено процедури проведення конкурсу з визначення приватного партнера та проведення аналізу ефективності ДПП шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 815 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 384".

3.    Впроваджено механізм заміни приватного партнера з урахуванням кращого світового досвіду (постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 298 "Про затвердження Порядку заміни приватного партнера за договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства").

4.    Розроблено законопроекти щодо реформування концесійного законодавства, які дозволять збалансувати інтереси зацікавлених сторін, що в свою чергу забезпечить умови для зростання обсягу залучених інвестицій для модернізації та створення нової інфраструктури та надання якісних суспільно значимих послуг:

проект Закону України "Про концесії" (рестр. № 8125 від 15.03.2018), який 03.04.2018 було прийнято за основу в першому читанні. Очікується розгляд законопроекту у другому читанні у вересні-жовтні 2018 року;

проект Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення умов для модернізації інфраструктури шляхом реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії" (рестр. № 8126 від 15.03.2018) очікується розгляду на засіданні головного Комітету з питань бюджету;

проект Закону України "Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення умов для модернізації інфраструктури шляхом реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії" (рестр. № 8127 від 15.03.2018) очікується розгляду на засіданні головного Комітету з питань податкової та митної політики;

проект Закону України "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі"" (рестр. № 8128 від 15.03.2018) розглянуто на засіданні Комітету з питань економічної політики та рекомендовано його прийняти в першому читанні за основу після прийняття за основу проекту Закону України "Про концесії".

Варто відзначити, що прийняття законопроектів дасть можливість реалізувати масштабні проекти ДПП та залучити інвестиції в економіку України.

Наступні кроки в цьому напрямку передбачають: сприяння у підготовці до реалізації пілотних проектів ДПП; розповсюдження та впровадження досвіду реалізації пілотних проектів у інших регіонах; відбір нових проектів ДПП для реалізації у регіонах у ІІ півріччі 2018 року.

Здійснюються заходи в напрямі розвитку інвестиційної інфраструктури, а саме:

відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385) питання створення регіональної мережі індустріальних парків і надання державної підтримки суб’єктам, які створюють такі парки, визначені як один із пріоритетних напрямів розвитку регіонів.

Розвиток індустріальних парків сприятиме активізації інвестиційної та інноваційної діяльності, стимулюванню промислового виробництва, створенню нових високотехнологічних виробництв та десятків тисяч високопродуктивних робочих місць, збільшенню обсягів та асортименту випуску експортоорієнтованої продукції та, як наслідок підвищенню конкурентоспроможності економіки та добробуту громадян України.

Станом на 06.08.2018 до Реєстру індустріальних (промислових) парків вже включено 31 індустріальних парків (у 2017 році – 13 індустріальних парків, за перше півріччя 2018 року – 3 індустріальні парки).

У 17 індустріальних парках визначено керуючі компанії.

Крім того, в Україні функціонують індустріальні парки, які були створені ще до формування законодавчої бази щодо їх підтримки.

(У Білій Церкві на базі авіаремонтного заводу – 2000 рік, у смт Малинівка компанії "Олімп"– 2002 рік, "Патріот" у Сумах на базі камвольно-прядильної фабрики – 2008 рік, "Чексіл" у Чернігові на базі камвольно-прядильної   фабрики – 2010 рік, У Запоріжжі компанії "Запоріжкран" – 2011 рік)

Суб’єкти ІП також можуть скористатися інструментами
та механізмами, передбаченими законодавством, зокрема:

  • звільнення від сплати ввізного мита з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями
  • ввезення за пільговими ставками ввізного мита (до 0%) товарів, що походять з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, в т.ч. з ЄС і Канадою
  • ввезення без сплати ввізного мита устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії

Започатковано на постійній основі діалог з бізнесом для врегулювання проблемних питань з інвесторами – щоквартальні робочі зустрічі за участю представників міністерств та бізнесу.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.03.2018
№ 174-р створено державну установу “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”, що належить до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України. Положення про Офіс затверджено наказом Державного секретаря Кабінету Міністрів України від 23.04.2018 № 76.

Згідно з Положенням, основними завданнями Офісу є:

  • інформаційна підтримка іноземних інвесторів під час підготовки та реалізації ними інвестиційних проектів, та під час їх діяльності в Україні з метою забезпечення прискорення та ефективності взаємодії іноземних інвесторів з органами державної влади та місцевого самоврядування, до компетенції яких відноситься регулювання сфери господарської діяльності, до якої вноситься інвестиція;
  • залучення інвестицій, а також забезпечення співпраці  органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, спрямованої на створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні;
  • сприяння вдосконаленню інвестиційного іміджу України та   підтримка інвестиційного розвитку України;
  • узгодження дій іноземних інвесторів з органами виконавчої влади, їх посадовими та службовими особами з метою вирішення проблемних питань, що можуть виникати в іноземних інвесторів під час діяльності останніх в Україні через об’єкти їх інвестування;
  • підготовка пропозицій Урядовому уповноваженому з питань інвестицій щодо формування та реалізації інвестиційного потенціалу України, реалізації програми Кабінету Міністрів України по залученню інвестицій, підтримки пріоритетних інвестиційних проектів, поліпшення інвестиційного клімату в Україні, сприяння захисту охоронюваних законом прав інвесторів;
  • підвищення ефективності діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, тимчасових консультативно-дорадчих органів, що утворені Кабінетом Міністрів України, органів місцевого самоврядування, державних установ та організацій щодо взаємодії з інвесторами та покращення інвестиційної привабливості України.

Координатором Офісу є Урядовий уповноважений з питань інвестицій, обов'язки якого покладено на Першого заступника Міністра фінансів України - Оксану Маркарову.

Також Указом Президента України від 29 серпня 2016 року № 365/2016 затверджено положення про Національну інвестиційну раду. Основними завданнями Ради є: розроблення пропозицій щодо стимулювання та розвитку інвестиційної діяльності в Україні, формування привабливого інвестиційного іміджу України, у тому числі з урахуванням найкращої міжнародної практики; сприяння формуванню основних напрямів державної політики щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні; напрацювання пропозицій щодо стратегічних напрямів розвитку інвестиційного потенціалу України, стимулювання іноземних та національних інвестицій в розвиток економіки держави; вивчення ініціатив та потенційних пропозицій щодо інвестиційних проектів, а також практики взаємодії суб'єктів інвестиційної діяльності з державними органами; аналіз та узагальнення проблем, які перешкоджають інвестуванню в економіку України, підготовка пропозицій щодо шляхів їх вирішення, зокрема щодо заходів зі сприяння захисту прав інвесторів; участь в опрацюванні проектів актів законодавства з питань інвестиційної діяльності.

25 травня 2018 року відбулося перше засідання Національної інвестиційної ради.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року № 578 утворено міжвідомчу робочу групу щодо розгляду проблемних питань про порушення правоохоронними органами прав суб’єктів господарювання; постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2018 року № 226 утворено міжвідомчу робочу групу з питань підготовки пропозицій щодо розв’язання системних проблем і налагодження ефективної співпраці та діалогу з іноземними інвесторами для реалізації їх пропозицій щодо поліпшення інвестиційного клімату.

З метою забезпечення ефективної взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року № 226 утворено Національну раду України з питань розвитку науки і технологій, яка є  постійно діючим консультативно-дорадчим органом, що утворюється при Кабінетові Міністрів України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 520-р затверджено склад Національної ради з питань розвитку науки і  технологій.

Схвалено Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018—2020 роки та затверджено план заходів щодо її реалізації, основною метою яких є забезпечення реалізації ініціатив “Цифрового порядку денного України 2020” (цифрова стратегія), що сприятиме усуненню бар’єрів на шляху цифрової трансформації України у найбільш перспективних сферах, шляхом стимулювання економіки та залучення інвестицій, подолання цифрової нерівності, поглиблення співпраці з ЄС у цифровій сфері та розбудови інноваційної інфраструктури країни та цифрових перетворень.

 



 

*Примітка. Дані про прямі інвестиції на 01.01–01.04.2018 розраховані з урахуванням адміністративних даних НБУ, які, на відміну від попередніх періодів, включають обсяги реінвестованих доходів банків України (обчислені НБУ на основі даних про нерозподілені прибутки/збитки відповідно до частки участі прямого інвестора в їх капіталі).

 

 

,

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux